Втекла десь молодість завзята
У відголосся дивне літ,
Де кожна мить була, мов свято,
У світі сонячнім політ.
Таких миттєвостей немало
Зібралось за моє життя,
Саме вони мене тримали,
Вели дорогою звитяг.
І я сильнішою ставала,
Бо ж гартувала тіло й дух,
Як сталь гартують сталевари.
Здолала не одну біду.
Тепер зі мною моя осінь,
Я в її царство забрела,
Та мрії в молодість заносять.
Дай, Боже, сили для крила.
25.12.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935165
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2021
автор: Ганна Верес