4.
Хоча, за що..
І сам не знав.
Краще відпустити.
Бо сам піти він сил не мав.
Тож, мав іти, куди,
І сам не знав.
Він мусив йти і відробляти
Гріхи чи мрії кострубаті.
Усі ми мрійники.
Думки. Свої, або чужі.
А ти мене робиш безгрішним.
Ти розперезала вуста мої,
Коли я каяття просив.
Мені сказала - ти не винен.
І ні за що ти прощення не запросив.
Просить ти не повинен.
Ти маєш діяти.
І діяв він.
Але, за успіхом усім
Щем мав в душі, десь глибоко
Ніби того я не робив.
А тільки ти.
Я зобов'язаний тобі, тоді й завжди.
Бо все що діяв, з думкою про тебе.
Інакше я не міг творити, бог не просив.
Та даром іншим наділив
Наказував мі Єву полюбити.
А ким же була ти.
Це хочу собі зрозуміти.
І я зімлів, в думках і планах.
І хаос породив.
Як океан безкрайній. Як горизонт.
Я став на кручі,
Але не зважився чинити виклик.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935126
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2021
автор: Велес Є