Водiй у шефа

Олігархова    дружина
Здійняла    вже    зранку    бучу:
-Є    претензія    у    мене,
Зараз    я    її    озвучу.

Ти    повинен    вже    сьогодні
Водія    звільнити    свого,
Хоч    костюми    має    модні  –
Та    душа    жорстока    в    нього.

Вчора    з    ним    моя    матуся
Їхала    у    перукарню,
Він,    як    той    індик,    надувся,
І    завіз    чогось    в    пекарню.

Потім    довго    вибачався
І    завів    розмову    гречну,
З    швидкістю    такою    мчався  –
Ледь    не    вбив    її    сердешну.

Була    мама,    як    на    голці,
Чи    він    думав    головою?
Просто  диво,    що    в    цій    гонці
Залишилася    живою.

Олігарх    сказав    дружині:
-Та    за    що    ж    його    звільнити?
Треба    дати    шанс    людині
Чимось    і    мені    вгодити!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935103
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2021
автор: Катерина Собова