Плач бере мене у свій полон,
Притиска до серця біль розпуки...
Господи, о, нащо вавилон
Ти в душі возвів моїй на муки?
О, скажи, навіщо Ти мені
Ноги спутав путами земними?
Аби я ці страдницькі пісні
Все творив для себе одержимо?..
Чи аби я ждав Твоїх чеснот?
Ні, не ждав!.. Шукав!.. і незгасиму
Через бурю дріб’язких турбот
Ніс надію в просторінь незриму!
Господи, чи правда то єси?
О, віщуй, молю, знаменням часу!
Хай небесні серця голоси
Стануть крильми для мого пегаса!
2.01.1999
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935075
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2021
автор: Ти-2