У мерехтіння думку я пустив,
В нічний політ, в короткочасну вічність,
Вона сяйнула, я – забув і жив,
Та в косморейсів є своя логічність.
На тому тижні вийшов просто так
І просто неба кинув вгору оком:
Там нісся мною пущений літак,
А я – не тут, а в ньому ненароком.
10.09.2007
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935074
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2021
автор: Ти-2