У лісі стали кращих вибирати.
Мовляв, їм треба премії роздати.
Ведмедю дали першому за силу.
І рисі теж за усмішку красиву.
Сові – за мудрість, зайцю – за сміливість.
За хватку - вовку, білці – за кмітливість.
І вепру за надійність, як годиться.
За хитрість, звісно, краща то лисиця.
- А як же я? – почувся крик сороки.
Зітхнули всі та їй вділили трохи.
Хоч хтось бурчав, дививсь на неї скоса.
Нехай. Щоби не пхала всюди носа.
Як добре, що в житті є люди ліпші.
Прості, порядні, щирі. Зовсім інші.
Посад і коштів, зиску їм не треба.
Поможуть не за гроші за потреби.
25.12.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934970
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2021
автор: НАСИПАНИЙ ВІКТОР