Коли можна не бути героєм і навіть нічим не особливим,
Не шукати слави і тому навіть не з тих багатших,
Але шукати шлях, пізнавати себе та інших
Старатися рости і звершувати своє діло.
Можна, бути не з сильних і не шукати тільки владу.
А швидше з тих кому далеко до надмірря,
З тих хто за свободу та дорогу в краще,
Що не брешуть і найціннішим не торгують.
Можна бути не завжди дорослим,
Но, ніколи: не спиняти час і не кривити минуле,
Не падкатись, не нарікати й не нити,
Не боятись сказати прямо, хіба як марно.
Но десь немов цілком дитина:
Любити небо, в епічний зорепад і чисто-синім,
Нетлінні чистоту і красу природи... В усяку погоду,
Радіти дітям і усмішкам рідних.
А так, то можливо й можна бути кволим серцем,
Либонь це може просто старий відчай чи й погуба,
Бо ж так усяка темінь, здатна любого звести з дороги,
А когось, навіть з самоти вкинути у сум і журу.
Та суть не в цім, якщо хтось не забував і не зрікався...
Якщо любов - вона, ніколи не минає.
Просто може з призволяще хтось прощення чекає.
Чи як іноді буває, щось, стрічається - не наше...
Проте як би не було, є лиш одна любов,
Де з першої хвилини, відповідають друг за друга,
Де попри все і завжди разом,
Де весь час і кожен... Все продовжить.
За неї ж все і навіть більше,
І в герої та навіть в перших,
І з молоду і в немічну старість,
Усе буде милим, якщо рости з кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934902
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2021
автор: Fills Agler