Блакитні волошки розквітнули в житі
Подібно, як зорі вночі.
Овіяні вітром і сонцем омиті, –
Це серденька твого ключі...
Із них я сплету невеличкий віночок,
Вквітчаю голівку твою.
У ньому зіллю у єдиний рядочок
Любові безмежність свою
І листячком слова зеленим зґаптую
Всі мрії солодкі й пісні.
Віночком волошок тебе причарую –
І ти усміхнешся мені.
14.08.1997
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934865
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2021
автор: Ти-2