Як у інший світ відійшов ти,
Я відчула й себе неживою.
Йду вперед, шепіт губ лиш: "Прости!
Як же жити без тебе й з тобою?"
В грудях холодно й лячно, зима
Поселилась в душі непідкупно.
Залишилось "колись"...Все дарма...
Біль сердечний пече невідступно.
Я гукаю, цілую сліди,
Де життя у тобі ще палало.
Я кохала, не чула біди,
Над тобою ж вже сонце згасало.
Опускаюсь на землю святу,
Притискаю світлину руками.
Не обіймеш, не витреш сльозу...
Пам’ятаю, що було між нами.
Що у висі зоріло весь час,
Розливало тепло почуттями.
А безмежжя текло поміж нас…
Не приспала…Приходить ночами…
23.12.21
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934748
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2021
автор: Валентина Ланевич