ЗНОВ МЕНЕ ТИ ОБРАЛА, ДОЛЕ!

М:
Якщо  навіть  на  серці  хмари,  
Якщо  вперто  ховають  сонце,  
Загубившись  на  мить  між  марив,  
Відчиняю  душі  віконце  ...

Г:  
Хай  у  нього  проникне  вітер,
Той,  живильний,  прозорий,  чистий,
Що  приносить  з  собою  світло,  
Щоб  життя  набувало  змісту.

М:
Океанний  і  з  піднебесся,  
З  надр  земних  і  просторів  вільних!  
Повернутися  б  із  безчасся,  
Де  пливла  між  хрестів  натільних  ...

Г:
Де  була  і  травою,  й  листям,
І  молитвою,  і  прощенням,
Босоногою  йшла  по  вістрю,
Оживаючи  в  сьогоденні.

М.:  Вчуся  бути  новим  століттям.  
Бережу  інкунабул  сутність.  
Вкрапнуть  спогади  розмаїттям,  
У  прийняту  єством  присутність  ...

Г:
І  нехай  не  прості  дороги  –
Повороти  змішались  з  болем.
Вперто  вірю  не  в  застороги.
Знов  мене  ти  обрала,  ДОЛЕ!




Марія  Дребіт  -  Галина  Онацька



21.12.2021                          Португалія  -  Україна



фото  з  нету


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934590
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2021
автор: VIRUYU