У небі знову світить Місяць
Холодним світлом гріє ніч
Припливом Місяць заколише
Самотній човен удалині
Той човен що пливе далеко
В безкрайній, синій океан
Туди, куди летять лелеки
Поранені - не чують ран
Ті рани їм завдали люди
Задля розваги, просто так
Ніхто не знає що з ним буде
Летить вперед відважний птах
Летить скрізь грози-буревії
Через пустелі та ліси
І лише мрія його гріє
Дістатись рідної землі
У небі знову світить Сонце
І теплим світлом гріє день
Дає надію повернутись
Почути рідних ще пісень
Та в ріднім краю немає місця
Для тої птахи, для пісень
Її ніхто тут не чекає
І почорнів для неї день
І впала птаха наче камінь
В обійми рідної землі
І на прощання заспівала
Свій найсумніший клич - Прости
Прости за те що не зуміла
Я повернутись в край чужий
Той край який я загубила
Мій дім давно вже тут не мій
У небі знову світить Місяць
Холодним світлом гріє ніч
Припливом Місяць заколише
Самотній човен удалині
2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934434
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2021
автор: Юрген