Хитає дзигу вітер вправо
Вона тримає стійку вправно
Жадає диких криків Браво!
Збиває вліво... тільки марно!
І, грає - дуже! Що казати...
А я, - лиш ваблюся, б сказати...
Та, тільки схочу підіграти
Все що я зможу - поштовхати...
Стоїть на ніжці балеринно
Як мить, зациклена на собі
Летить смугаста пелерина
Тремтить, на збудженій особі
Уся розпластана як птаха
І все співає без умолку
Про все, що здатна, бідолаха
Яскрава іграшка...
А, толку...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934417
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2021
автор: Сергей Рекун