Мої підвалини життя –
Неначе поверхи зачасся.
Та я втерплю… Якби знаття,
Не відбивався би від щастя.
А постеріг би ясноту
Віолончелями мовчання.
І зірку б вибрав саме ту,
Яка в мені, мов дзвін, звучала.
І я полинув би як птах,
Щоб не упасти на бруківку.
А у неспалених мостах
Заклав би неба вибухівку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934364
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2021
автор: aleksgun