( з циклу ,,ЛИСТ ДО ПОДРУГИ")
М.: Вони стікали з її віч.
Не витирала, а звільняла.
Їм вільно литись дозволяла
По схилах витомлених пліч.
Т.: Життя моє ...! А чи моє?!
За що страждання ці і муки?
За що навіки ці розлуки,
І втрати дорогих людей?!
М.: Палає думкою вінець,
Горить стражданням біль відкритий ...
Помірний, стиглий, недопитий -
Де є початок - є кінець ...
Т.: Але немає звідти ходу,
Закриті всі дверцята світу!
В душі частішає негода,
Життя спливає непомітно ...
М.: Ключі від всіх дверей у Вас.
Їх сховок в відданому серці,
Вогнем випалюють, бо вперті,
Лиш Божі відстані і час.
Т.: Десь в тому небі є душа,
І не одна, їх так багато ...!
Які ведуть мене завзято,
Тихенько кажучи : - Рушай!
Марія Дребіт - Тетяна Федорова, дружина загиблого Героя з Луганщини Сергія Федорова.
18.12.2021 Португалія - Україна
фото з нету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934294
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2021
автор: VIRUYU