Варварин день...І дощ іде,
Зима короткий день пряде,
А вечір стукає у шибку
І ніч веде за срібну нитку...
Поволі грудень йде, ступає
І важко мокрий день штовхає-
Чомусь погруз він у болоті
Та мочить котика на плоті...
Зима й собі щось позіхає,
Туманом сивим видихає,
Блистять дощу сталеві спиці...
Сховались горобці й синиці,
Бо купчаться на небі хмари,
Мов некеровані отари,
І день зимовий зігрівають
Та...ненароком присипляють...
А в хаті - грубка і камін,
І комин губить сірий дим.
І люди хочуть перемін-
Ну хоч би світлих білих зим...
І діти дивляться в шибки,
Вже всі досліджено кутки,
Де замість гірок в них - дивани,
Бо ще дрімають лижі й сани...
Заходить день за небокрай-
І десь далеко Миколай
Уже лаштується в дорогу,
Щоб не спізнитись до порогу...
А дощик йде,і...не втихає,
Святу земельку напуває...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934177
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2021
автор: Зінаїда Супрович