***
Страховища,
Що живуть десь там
Глубоко --
В тунелях страху
Душі..,
Щоби докучати
Сумнівом
Та лихоманити
Тіло хворобами
Зла і немощі,
Бо..,
Осудити не можна
Світло,
Яке родить
І... губить,
Але темінь Всесвіту
Тримає планети,
Де правлять
Велети,
Як древні Титани..,
Котрими створено
Світ,
Як можливість
Досконалості --
В неперевершеності
Доповнень,
Коли народження
Смерті
Дається щодень --
В почеканні...
Та ми --
Люди,
Маємо силу
Випробувати Дух
Відносності --
На пробу
Допоміжних рівнів
Можливостей шансу,
Коли
Губимо духів зла --
В тому сіянні серця,
Що є -- Віра волі..,
Вибором самопожертви
Свого тіла,
Де пагубність кроків
Торує стежку
Нового воскресіння
Життя...
-------------------------------------------
14.12.2021; Paris (A / a)
=======================
(!!)
"Лиш померши -- можем жить..."
--------------
(Автор -- роздуми про життя...)
=======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933947
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2021
автор: Катинський Орест