Десь там, за межами світів,
пітьма війська свої готує,
щоб тих, хто у світах існує,
перетворити на рабів.
Пітьмі відомо все. Про всіх.
Вона цим вдало оперує.
Не чутно закликів: "До збруї!" —
звучить лише підступний сміх.
Мабуть, зневірившись у нас,
світити сонце перестало.
Немов цього було замало —
раптово закінчився час.
І душі поневолив страх,
не стало впевненості в діях,
загасло полум'я надії
у переляканих очах.
Ти можеш всім допомогти:
родині, ворогу і другу...
Без коливань, на всю потугу,
у всі існуючі світи:
Світи!
=========================
малюнок: Lonely Robots by Matt Dixon
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933854
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2021
автор: Сергій Вітер