Місяченька ніжний серп
В димарі відтанув.
Двійка оленів несе
Миколая сани.
У мішках лежить добро,
Що припас малятам.
Мусить він попід двором
Кожним зупиняти.
Всі ялинки у снігу –
Срібні піраміди.
А в світлиці цілий гурт,
Навіть сісти ніде…
Зачекалась дідуся
втомлена малеча.
І цукерки ще висять
На ялинці ґречній.
Ох, вечеря! Безліч страв!
Хоч пісна – багата!
Дід у гості завітав –
Мир заніс до хати!
«Світлом, місяцю, не сій,
Я пройду в дитячу.
Розкладу дарунки всі,
Щоб ніхто не бачив!»
«Так, дідусю! Зрозумів!
Зникну за сараєм!» –
Дід казковий сам, в пітьмі,
У димар пірнає…
..Т-с-с… дзвіночки дзеленчать
За порогом дружно –
Подарунок із санчат
Вже знайшов подушку…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933804
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2021
автор: Білоозерянська Чайка