Летіла із неба Сніжинка прозора,
Немов витинала танок...
Вальсуючи небом, лишала узори,
Із Вітром сплітала вінок.
Закохані ми, в сніговій заметілі,
Зігріті любові теплом.
Серцями писали на аркуші білім
Повість-казку із нею разо́м.
Палкі́ поцілунки і ніжні обі́́йми,
Малюнками на сторінка́х …
Здавався навколо світ чистим і білим,
І небо у диво-зірках…
Сніжинка, не бачивши дива такого,
Летіла до світла, мов птах…
З весною зустрівшись в цілунку п’янкому,
Розтанула в нас на вустах…
12.12.2021
Л. Таборовець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933698
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2021
автор: Любов Таборовець