Ой певно, падаю, ой спасайте,
Пищав, мов у скафандрі горішок,
Мене, ви круку не віддавайте!
Потрапить, не хочу й до мурашок!
Достиг, для того, щоб у землиці,
Коріння, вросло й подібний тату,
Укотре, втішавсь святій водиці,
Сповна, напився і мав удачу!
Зростати, хочудоволі міцним,
Собі, тепло сонця відібрати,
Струнким, красивим, гарним, величним,
Привабливим, щоб спромігся стати
Щоб дітки, назбирали цілий міх,
Горішків, таких, подібних мені,
І кілька, штук посадили для всіх
Щоб їли, хай знають ми ж корисні!
Он білка, бачиш, спритно збирає,
Зима, довгенька, запаси робить,
Горішки… вітамінні, тож знає,
Суворий, холод вдасться пережить.
06.11.2021р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933628
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2021
автор: Ніна Незламна