Бродить осінь по дібровах,
Заглядає під пеньки,
Зашерха вода в цеброві,
Чистять хутро русаки.
Затуманилися луки,
Гниллю пахнуть болота.
Наступає час розлуки –
І в очах, і скрізь сльота.
Стогне яблуня від болю:
Вітер всі плоди відняв –
Всіх ростила із любов’ю –
Обтрусив це за пів дня.
Зажурилася калина,
Воду з потічка п’ючи,
Бо не бачить журавлиних
Попід хмарами ключів.
Бродить осінь по калюжах,
Завернула й на ріллю.
Ба, до всього не байдужа.
От за це її й люблю!
18.11.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933585
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2021
автор: Ганна Верес