Вінчав коханих місяць

Він  тільки  поглядом  торкнувся  її  пліч  -
Рубін  по  тілу  сипавсь  імпульсивно…
У  скронях  серця  стукіт  чувсь  надривний…
О,  як  то  добре,  що  ховала  все  це  ніч.

Душа  оголена,  під  небом  горілиць,
Жадала  сонцем  з  трав  роси  напитись,
Мов  сповіддю,  коханням  вся  зцілитись,
Від  зір  почуть  мелодію  дзвіниць…

Те  бачив  місяць  в  злоті  -  свідок  таємниць.
Вінчав  мовчазно  ...  Їм  того  і  треба.
Шатром  своїм  прикрив  цілунок  з  медом…
Тіла  купалися  у  сяєві  зірниць…

11.12.2021
Л.  Таборовець

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933576
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2021
автор: Любов Таборовець