Куди ти тікаєш, відлуння моє?
Та я ж записав тебе в серце любові.
Коли нас бентега душі дістає,
Ми будем єднатися групами крові.
Ми будем складатись у пазли земні
Або розчинятись на кванти небесні.
І ти дорікати не будеш мені,
Що я полонив твої зоряні весни.
Вже осінь із нами і в нас шелестить
І грає на струнах дощів ненастанно
І, може, лишається нам тільки мить,
Щоб музика ця нашим подихом стала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933392
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2021
автор: aleksgun