Вчора ти проснулась у мене вдома,
запізнилась в школу.
Забула гребінець,
як ненав'язливий привід вернутись знову.
Сьогодні лишила помаду,
непомітно переселяючись в мою кімнату.
Осіла в душі.
Десь після другого разу, коли я давав тобі свої ключи.
Коли збільшувались зіниці,
заживали всі рани та сходили синці.
Тільки тоді в нас з'явилась спільна шафа, спільне ліжко
і нарешті спільні ключі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933342
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2021
автор: vitalikledah