Наш НОВИЙ РІК.
Наш НОВИЙ РІК дитинства мав прості дарунки,
Дарунком головним була ялинка,
Усі отримували ми однакові пакунки,
Не знали ще, як пахне апельсинка.
Але від спогадів щемливо в серці,
Так чітко все ,як наяву ,спливає,
Як бачиш іграшок блискучих скельця,
Відразу у дитинство поринаєш.
Ялинка ,аж під стелю на всю хату,
Ще пахне лісом ,морозцем і снігом,
І валянки в снігу і шапка татова,
І ми малі його встрічаєм сміхом.
У ящику ,замотані в газету,
Кожна окремо, іграшки ,як диво,
Тут шишки ,космонавт в ракеті,
Снігурка в кожушку красива,
Намисто ,вати замість снігу, гірка,
І срібний дощик, так блищить грайливо,
А ось і головне, червона зірка,
Що завжди на верхівку всі кріпили.
І тут найщасливіша мить,
Коли герлянди різнокольорові,
На раз, два ,три усе горить,
Ялинка св'ята і сімейної любові.
А на столі ,ще тільки з печі, хліб,
Гарячі пахнуть на всю хату короваї,
На деку ковбаса домашня на обід,
На припічку в соломі дозріває.
Діда Мороза ми ,тоді не ждали,
Самі для себе ми творили диво,
Воно в сніговику в дворі ховалось,
На лижах і санках всюди кипіло.
А потім нас сушили на лежанці,
Або в горіхах чи насінні на печі,
Щоб ми щасливі і здорові вранці,
Шукали й далі диво на Землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933231
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2021
автор: Таїсія Діброва