Наче був ти моя половинка,
половинка мого життя.
Закінчилась твоя сторінка -
пізня осінь взяла в небуття...
Налетіла сумна вітрами,
наче, лист той зірвала з віт...
Плаче дочка твоя у брами,
за якою вже інший світ...
Світ далекий чужий незнаний
хай би він провалився, зник!
Краще був би, ти рідний, з нами,
щоби разом дожити вік!
В такі довгі зимові ночі
нам би разом дивитись сни...
Журба снігом встеляє очі -
і самотність гортає дні.
Треба жити! Хоч серце тане...
Жити поки триває лік...
Пам'ять доброю тільки стане.
Ми тебе не забудем повік!
27.11.2021рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933204
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2021
автор: tatapoli