- Що хочеш, жінко, в ювілейну осінь
Отримати від долі на підносі?
- Найбільше прагла б ізі всіх дарунків:
В плед загорнутись із його цілунків.
- А він, це хто? Реальність чи плацебо?
- Він – сонце й місяць, і земля і небо,
Він - білий сніг на чорних віях січня,
Ріка, якою я пливу у вічність.
- Насипала ти тут гороху й м’яти,
Якесь одне ім’я він мав би мати.
- Тоді він вітер із великих терцій,
Який вогонь роздмухує у серці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933178
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2021
автор: Крилата (Любов Пікас)