із того світу видно все
він за тонкою гранню майже
не чутно тільки що він каже
чи з’їсть чи може вознесе
і подарує щось не враже
бо рік за роком день за днем
все що вже сталось він полонить
ні думки ні тобі прокльону
ні погляду не промине
такий вже вдався він безсонний
отож бо й думай натепер
чи рима буде винувата
в мовчанні власного ягняти
побіля власних же химер
які вже годі й пам’ятати
чи дріб швидкий чи драний нерв
що блудить б’є як з пантелику
не раз не два а вже без ліку
та так непізнаний і мре
під ношею що завелика
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933059
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2021
автор: Щєпкін Сергій