Коли страх муляє, як старий шрам,
порушує твій комфорт,
Міцно затягує ремінь твого настрою
і тисне наболілим,
На забутті викреслені сторінки з життя,
списані координати пам'яті -
Ти добираєш у мріях післясмак,
мов проблиски сонця, щоб не відчувати прісне.
Ти зриваєш маски з облич,
що торкаються ракурсу твого світу,
Аби кожну деталь серця розглянути впритул,
Аби не набратись сирості і самотності, -
Але, мов цвіту,
Наберешся від того,
хто змінить твою тахікардію.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932983
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2021
автор: Олеся Шевчук