Нема на що чекати і слів нема,
Нема куди тікати і все дарма,
і все, що є навколо, увесь цей світ
Летить кудись у пекло у кінці кінців
Багато чого бачив за все життя:
Кохання, смерть і зраду, і все зблизька
Вершив я свою помсту і що тепер
Так холодно у серці, та я ще не вмер
Не кровоточать рани і не болять,
І більш нема образи на всіх підряд
Приходить знов минуле до мене в снах
І з цим ніяк не можу змиритись я
Ходжу, блукаю містом я наче тінь
Глибокий подих ночі мовчить звідусіль
Розбите серце та ще триває життя
Жорстокий світ втомився,
всі чекають кінця…
***
Коли всі сказані слова,
Коли позаду вже межа
Воюю з цілим світом,
Поряд нікого нема,
І не кінчається війна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932792
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2021
автор: Михайло Петрів