Комар заліз Козі у вухо.
Подумав: тут я буду жить.
Узнала про тепло і Муха:
Я з Комаром буду дружить.
Коза спокою вже не знає,
Як квартирантів цих прогнать.
Можливо, їх переконає,
Що в вусі можна заблукать.
Комар і Муха притаїлись,
Зі страхом слухали брехню.
Вони, це ніби, помилились,
Квартиру вибрали не ту.
І буде їм тут страшно й темно,
І дощ тут зможе їх дістать..
Так що це рішення даремне,
Корови вухо - вам під стать.
Корова так хвостом махнула,
Не буде вам отут житла.
А потім язиком лизнула:
Ця швидко справитись змогла...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932776
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2021
автор: Н-А-Д-І-Я