з циклу ,,ЛИСТ ДО ПОДРУГИ")
М.: Зіткала Мрія з дива павутиння,
Обвила сяйвом сонячної цноти,
Теплом війнула з пригорщ у хмариння
І понеслась на них долати слоти.
О.: У схронах серця віднайшла надію,
З красою вінчану, освячену любов'ю -
Чуттями сповнена, злетіла Мрія,
Як щебетливе радісне солов'я.
М.: Сплела коралі із бажань та марев,
На човен-місяць вправно почепила,
Та стала ждати, би червоних зарев,
Мета бажа́на їй у глек налила.
О.: Замарена, лебідкою ступала
Широким плесом зоряної ночі -
Допоки аж крайнебо запалало
Рум'янцем ніжним, як щока дівоча.
М.: Назустріч їй котився віз небесний
Скрипів вітрами між метеоритів
По тім шляху, що нарекли Молочний -
Один-єдиний путь одвічних скитів ...
О.: Звила́ся Мрія, крил відчувши силу,
Крізь плин вітрів і дишля стогін сивий -
До зоряниць, що їх вже ллє Ярило
У глек бажань відвертих і цнотливих.
Марія Дребіт - Ольга Мітченко
01.12.2021 Португалія - Україна
фото з нету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932615
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2021
автор: VIRUYU