М.: Біля столу сиділа жінка,
Похилившись над ним в задумі.
Погляд вкрила сльоза-пір`їнка,
Ним "ковтала" світлини в сумі.
І.: Замріяно дивилася мати на портрет сина ...
Не вберегла, не заступила ...
Твій погляд лагідний та ясний, в очах надія, радість та тепло.
Життя спокійне, сонце гріє ...
М.: Все ховала в тих фото погляд.
Розглядала ... Ось він маленький
На санчатах, із нею поруч,
А тут - в школі, її рідненький.
І.: Рано - вранці сина до школи мати проводжала,
Дитина, посміхаючись росла.
Щасливий, добрий, справедливий.
Але роки біжать невпинно, минають дні, неділі та літа ...
М.: Защеміло у грудях серце.
Юний красень глядів на матір.
Фото випало з рук ... І скерцо
Завело у неспокій. В ятір.
І.: Мій милий, любий та єдиний!
За все мене пробач:
- останнє слово не сказала,
- руки твоєї не тримала ,
- і не погладила чоло,
- і ворога не зупинила,
- навіть, соломки я тобі не підстелила. Пробач мені, пробач...
М.: Не картайте себе. Не варто.
Ви зробили усе, як треба -
Вишивали державу вперто
В серці СИНА - з Землі до Неба!
Марія Дребіт - Ірина Харчук, матір загиблого ГЕРОЯ з Дніпропетровщини, Андрія Цвітненка.
30.11.2021 Португалія - Україна
фото з нету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932458
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2021
автор: VIRUYU