Колись давно написав "Елегію"... А сьогодні зайшов на сторінку Люби і знайшов цей чудовий вірш, який я чомусь, на превеликий жаль прогавив. І мені здалося, що ці дві елегії можуть поріднитися. Розумію, що моя музика сильно програє в якості шедевру Любочки, але наберуся сміливості погрітися в променях її таланту і виставлю свій твір на ваш розсуд...
Слухайте і читайте з насолодою Любин твір.
Елегія дощу
Вслухаюся в елегію дощу
Затамувавши подих... Насолода!..
І навіть вітер крила склав - ущух.
Є тільки дощ...і небо...і свобода...
Є тільки крапель мельхіорний спів
І відзвуки громів, немов кантата,
І шепіт набубнявілих садів,
Де літнє сонце бджолами зачато.
І більш нічого... Тільки я і дощ...
Сповза з душі утома і скорбота...
Є тільки музика всесвітніх прощ,
І кожна мить у ній бринить, як нота...
Я день пройдешній в Лету відпущу -
Нехай пливе кульбабовим віночком...
Вслухаючись в елегію дощу,
Стаю маленьким весняним струмочком...
ID: 661510
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 23.04.2016 15:34:20
© дата внесення змiн: 23.04.2016 15:34:20
автор: Любов Ігнатова
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932411
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2021
автор: Анатолійович