Знову порт. Знов зупинка.
Осінь йде з корабля,
За квартали будинків,
Де в туманах земля…
Доки йшла, розгубила,
Злото милих доріг,
А знайти, ні, несила,
Під ногами вже сніг.
Ухопилась за груди,
Ні людей, ні вікна,
Тільки протягом - грудень,
І вина без вина.
-Та невже на орбіті,
Новий простір і час?
У холодному світі,
Клен останній погас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932231
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2021
автор: Стяг