Який короткий день...
А пам'ять нескінченна
Подіями минулих поколінь...
Вогонь свічі палає...
Кров в жилах застигає,
Коли чиясь благає,
Чи з-під небес,
Чи з-під землі:
"Ніяк,ніяк не забувай
Ті чорні дні."
Зов предків спокою не дасть:
Життя і хліб сплелися воєдино...
Зловіщим круком нависала смерть...
Згасали вогнища родинні...
В родині, де народилась
27.03.1918 р. моя мама
Остапчук Мотря Микитівна
було 9 дітей.
В живих залишилось троє
Житомирська обл.
Черняхівський р-н
с.Некраші
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932171
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2021
автор: NikitTa