Світлій пам’яті Василя Пушкедри
Мого прадіда розкуркулили
Й відвезли до Сибіру
За те, що мав родючу землю,
Як тверду опору.
Працював на ній старанно –
Ґазда не ледачий.
Ще живність різну тримав -
Продавав - раду собі давав.
Й хлопців із лісу
Підгодовував таємно -
Так ніби грався із вогнем…
Коли якось прийшли
До хати червоні комісари,
Нічого доброго не віщувавши.
Їх представник з лицем похмурим
Читав наказ високого начальства.
Для нього мільйони жертв -
Лишень нудна статистика,
Бо треба план давати по хлібозаготівлі.
Й агрегати закордонні купувати,
Аби весь світ лякати
Зброєю новітньою :
-Да что там тот крестьянин –
Он же єсть кулак.
А тут ищьо бандьоровцам
Надумал помагать -
Националист и враг народа !!! -
Якби був тридцять третій
Десь на Харківщині, Київщині,
Полтавщині, Сумщині,
Черкащині, Дніпропетровщині,
Житомирщині, Вінниччині,
Одещині, Чернігівщині,
Кіровоградщині...
Опух би від голоду
Біля печі порожньої.
Або куля в потилицю -
У тридцять сьомому.
Але справа була вже по войні,
Коли фріців до тла розгромили.
Мабуть, за ті заслуги
Й закони стали м’якші :
Конфіскувавши все майно,
Дали не мало-не багато
Вісім літ строгого режиму
Цілину піднімати
Серед мерзлот мерзотних,
Де дідько сам добраніч каже
«Проклятьєм заклеймьонний».
І що ви думаєте ?..Вижив !
Додому вернувся,
Хоча не одразу.
Ще мусів певний час
На спец поселенню мешкати.
Тоді були такі приписи.
Та не нарікав - щось сам
До себе бурмотів
Й мастив коліна, тіло, руки
Живицею чи хроном.
Давалися взнаки оті поневіряння.
І коли вже не в змозі терпіти
Чергову кольку – співав собі тихенько :
« Ще не вмерла Вкраїна…»
А потім все гучніше, урочистіше…
З очей текли сльози, печальні світлі.
Його благали рідні,
Аби замовчав –
Не кликав даремно біду –
Тут стіни мають вуха.
Та пращур гірко всміхнувся,
Немов сам дух обізвався,
Котрого не зломили совіти :
« Дітки, я своє вже відбув,
А вам нічого за це не дадуть…»
Василь Пушкедра – землевласник, мій прадід, репресований сталінським режимом. Покарання відбував у Томській області з 1948 по 1956 рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932138
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2021
автор: Мандрівник