Осіннім лісом пройдусь знов, пора вечірня це чи рання, пройтися є завжди бажання, до лісу змалечку любов! Спускаюся повільно вглиб, трава і листя пожовтіли, білка знайшла й зірвала вміло, за розміром середнім гриб! Рясно вродив старий горіх, довкола встелено плодами, у перемішку зі слідами, здається заєць тут пробіг! Все нижче йду я по росі, заключна озеро зупинка, стану під дубом на хвилинку, про щастя мріяти в красі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931942
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2021
автор: Олег Князь