**Поетесi й моєму суворому критику Р.Г. -
==================================
у хвилюваннi про її нелегку жiночу долю**
===================================
*** *** ***
Поморозили душу i серце,
Сплюндрували закоханнiсть мрiй...
Обiйшли милосердям - не сердся,
Прирекли самотiнням - старiй..
Свiтлих,сонячних днiв - небагато:
Тане сила жiноча - свята..
Сива Осiнь заглядає в хату,
Вiдчуваючи, що Ти - не та:
У життi, у роботi, в коханнi..
/Чи було колись - не було?/
..Чарували життя зорi раннi,
I Любовi - жеврiло тепло.
I садок кликав вишенним квiтом..
Лиш "п'ятiрки" - бузок дарував,
А Ти їх пiдкидала - за вiтром,
Щоб коханий п'янко цiлував.
Цiлував.. i його - пестувала:
Мабуть цього - замало було...
..Його серце на юнку - запало:
Забувать став родинне кубло.
Все прощала.. I йшла на пiдмову:
Дiток-пташок росло семено...
Знову вiрила клятвам и слову:
- Злiпим трiснутий глек - всеодно.
Не знайшли чарiвного розчину,
Щоб сiм'ю злiпить та зберегти..
..Тож пiшла на Святую стежину -
I спокутуєш дрiбнi грiхи...
ВIЧНА КНИГА - весь смуток знiмала,
Вiдкривала незвiданий свiт:
Вже по-iншому Всесвiт сприймала,
Наставляючи пташок в полiт.
Розлетiлись Твои лелечата,
Бiля мами - Тараско малий -
Йому молишся, й БОГУ - завзято,
I - собi: то ж хворiти - не смiй!
Забуваєшся в працi - знесила,
Засинаєш - в молитвах Святих:
- БОЖЕ! Дай сину крепкiї крила,
Вiрних друзiв,шляхiв - нелихих!
У садку рiжеш вишнi поснулi -
Доля Твої краяє роки...
Надто мало пророче зозуля,
Поклювали всю радiсть круки.
Але все ж, залишились Любовi:
Двi останнi - Тарас и Парнас!
Їм - гарячi двi крапельки кровi -
Вiддасиш в Боговiдданий час!
"""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""
Не зовсiм поморозили серце,
Молодiє в молитвах Душа...
******************
***************
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=93190
Рубрика: Стихи, которые не вошли в рубрику
дата надходження 18.09.2008
автор: BARS