З куточків пам'яті прокинулось дитинство...
Здавалось, що пішло у небуття,
Та, вмить розсипалося спогадів намисто -
Всі пахощі, відлуння, почуття...
Там я - мала, осяйна, світла й чиста,
Не бита ще стандартами життя,
Перлини мрій нанизую барвисті,
Чергуючи зі зґардами буття.
Яскраві барви, ніжні та врочисті -
Не жухнуть і нема їм забуття...
Так личать ці пацьорки променисті,
Ще й досі в них я - ще мале дитя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931760
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2021
автор: Vita V-D