Спокусниця уже спішить Зима…
До шибки нишком-тишком заглядає,
П’янких, що з присмаком ігристого вина,
У душу пристрастей, мов трунку доливає…
То сніжну шубу білу стелить на луги,
А то, Морозом заворожена, всміхнеться,
Розправить крила, наче в парі голуби,
Так наче Вітру в вірності клянеться…
Спокусниця уже спішить Зима…
Їй байдуже, що Осінь календарна,
Думки підступно убиває крадькома,
Німа й холодна, мов плита цвинтарна.
У серце паморозь узорами кладе,
Гарячі мрії в нереальності морозить,
Безцеремонно сподівання всі краде,
Небес прощення, каючись, не просить.
Спокусниця уже спішить Зима…
Та в свою душу не впущу оце ледащо,
Хай тратить лють підступну на дарма –
Не спокусити моє серце їй ні за що…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
22.11.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931662
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2021
автор: Lilafea