Прощання осенні таке красиве ,
Таке мрійливо сонно - золоте
Промчиться осінь поміж парк курсивом
Трава вже скоро білим зацвіте.
І буде сніг - наївний , мов дитина ,
Освоє перші кроки знов зима ,
Замерзла річка лагідна і сива
Наївний сніг сердечно привіта.
Грак на снігу великий і дзьобатий
Звітривши крила у березняку
Впірне у білий ранок соковатий
Не в золотому - білому парку.
І жовтий лист останній повсковзнеться
На зеркалі замерзлої води.
З колючими вітрами понесеться
В зимові сни: в сніги, сніги, сніги...
Це буде завтра , а сьогодні осінь ,
Алеями і скверами біжить
У сонця промінь і внебесну просінь
Зануритись спішу в осінню мить..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931369
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2021
автор: Тетяна Акименко