Я так люблю осінні ностальгії!
Небес високу лагідну блакить,
Люблю гуляти, коли дощик сіє,
Об парасольку краплями дзвенить.
Люблю прозорі, неосяжні далі,
Сріблясті, вже морозні, вечори,
Як зірочки молодику моргають,
А він мені всміхається згори.
Люблю я килими ланів озимих,
Калинових рубінів гіркоту,
Рум’яні щічки яблучок осінніх,
Що п’янко пахнуть медом у саду.
Осінні барви і осінні мрії,
Щедроти року, апогей краси.
Я так люблю осінні ностальгії,
Бо в них дзвенять весняні голоси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931152
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2021
автор: Людмила Григорівна