Ти появився так нежданно
Неначе сонце з темноти.
Подарував мені спонтанно
Промінчик тої теплоти.
Як рідко в мене так буває,
Щоб хтось для мене щось робив.
Здебільшого то я лиш дбаю
Я сповнена завжди всіх сил.
Так добре,коли ти існуєш
Коли поради ти даєш.
Мене ти ніби серцем чуєш,
А може ти вже й там живеш.
Просто ,коли я потопала
В безвиході своїх думок.
Коли на край гріховний стала
Туди ступить хотіла крок.
Ти врятував мене мій принце
Від всіх моїх пустих думок,
Можливо вже б мене й не було
Якби не щастя,той ковток.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930943
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2021
автор: medveduk