Не довго лишилось чекати.


Чому  декому́  не  злюбилася,
болюча  нам  тема,  вакцини.
Тому,  що  вже  вщент  загубилася,
довіра  до  медицини.
І  знову  ті  кляті  політики,
гівна  в  наші  уші  налили.
Ми  навіть  того  й  не  помітили,
як  швидко  народ  розділили.
Ввелися  якісь  привілеї,
заставили  людство  колотися.
Бо  люди  для  них,  то  лакеї,
безликі,  без  права  боротися.
Говорять,  відстоюють  думку  людей,
але  без  людскої   довіри.
Бо  всі  там  хранителі  власних  ідей  -
огидні,  брудні  лицеміри!
І  може  вже  зараз  готові  ви,
жбурляти  у  мене  каміння.
Ми  люди  з  душевними  болями  -
вакцина  для  нас,  не  спасіння.
Знецінились  наші  духовності,
все  менше  і  менше  свободи.
А  десь  у  закритому  офісі,
плюють  нам  в  лице  ляльководи.
Ми  будемо  голими  й  босими  ,
нас  змусять  повітря  купляти.
Нас  викосять  мертвими  косами,
не  довго  лишилось  чекати.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930874
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2021
автор: RomaSolo