Слова виливалися з горла розплавленим оливом,
Розсипалися в роті насінням гіркого полину.
Похована думка в ту ж мить заїдалася коливом;
Говорити ставало складніше - ковтала слину.
Розсипались рядки додолу з холодним хрускотом.
А слова, що лишались, в'їдались протравою в розум -
Мовчання, якому ніколи не бути золотом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930780
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2021
автор: vero.ronica