Чому проймає сум в осінній день,
Коли ще так яскраво сонце світить?
Бо від пташиних щебетних пісень
Звільнились на деревах мокрі віти.
Вже за морями чути голоси –
Дзвенить щоосені у щасті вирій.
А ми шукаєм залишки краси
У листі, під ногами помарнілім.
Летить нечутно втомлений листок,
Туманна синь стає усе густіша…
Хоч би один пташиний голосок!
Але повсюди – незбагненна тиша…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930767
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2021
автор: Тетяна Мошковська