N. V.
Там де море цілується з небом,
хвилі б'ються у берег віки,
ти стоїш, мов намазана медом —
липнуть поглядом чоловіки.
Тіло вабить красою граційно,
тоне хтиво у їхніх очах,
почуття не сховать емоційно —
кругом йде голова на плечах.
Їх дружини штовхають під ребра:
"Куди вилупивсь, рота закрий!
Витри слинку, не зиркай, не треба,
в мене борщик не гірший, смачний."
А ти стоїш примруживши очі,
коло тебе самців табуни —
ой, які до чужого охочі
ці жонаті старі пердуни.
11.11.21.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930686
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2021
автор: Микола Коржик