Присутній. . . Назавжди

Куди  мені  прилаштувати
(Скажи,коли  ти  вільним  будеш)  
Мою  завжди    бентежну  душу,
Що  вже  не  хоче  поміж  люди?
Сховати  в  зеркала-  примари
І  враженнями  дня  -  по  вінця
Заповнити,  шукавши  пари
Всьому...в  ваганнях  загубитись?
А,  може,  в  землю  закохатись,
Пірнути  в  битв  бездонні  пащі...
...Нема  ні  друга,  ані  ката
Коли  десь  ти  -  мій  і  найкращий!
А  ,  може,  стать  думок  насінням,
Що  жде  так  довго  свого    строку
Що  зглянувшись,  і  бог  посіє
В  свою  в  безмежність  темнооку
Зайти  у  води  всемогутні  -
У  їхнє  море  -  як  до  себе
З  тобою  -  назавжди  присутнім,
В  моїй  душі,  в  моєму  небі
Зорати  поле  кам’янисте
Отак  -  надіями  на  завтра.
І  знати  -  серце  моє  чисте
І  назавжди  тебе  я  варта.

©  Олена  Зінченко  11.112021
Хто  дивився  серіал  "Вікінги"  -  цей    вірш  присвячено  Лагерті  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930604
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2021
автор: Zinthenko Olena