Як пахне літом пізнє почуття!
У той танок закохано-бентежний,
потрапили удвох з тобою теж ми –
серця осінні листопад притяг.
А поряд вже кружляв осінній лист –
суха печаль квітучих він садів лиш,
та ми йому, щасливі, так зраділи,
Як молодості, що цвіла колись.
Крізь відстань, час, обставини та сніг
у квіт вбереться гілочка суха та,
Не припиняй лише мене кохати –
радіймо в душах знайденій весні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930508
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2021
автор: Білоозерянська Чайка